купчаки
КУПЧАКИ́, і́в, мн. (одн. купча́к, а́, ч.), діал.
Повняки.
Настя повішала на стінах два ряди гарних образів від жердки аж до мисника, ще й позаквітчувала їх купчаками та кучерявою м'ятою (М. Коцюбинський);
І ось непомітна зайшла ніч, купчаки гостро запахли на грядці (Ю. Яновський);
Раптом вона побачила під стіною темний отвір, а від нього, через весь квітник, – зім'яті, схилені жовтоголові купчаки (К. Гриб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купчаки — -ів, мн. (одн. купчак, -а, ч.), діал. Повняки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купчаки — КУПЧАКИ́, і́в, мн. (одн. купча́к, а́, ч.) (Tagetes erectus L.), діал. Повняки. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів від жердки аж до мисника, ще й позаквітчувала їх купчаками та кучерявою м’ятою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах