1. Словник української мови в 11 томах

купчаки

КУПЧАКИ́, і́в, мн. (одн. купча́к, а́, ч.) (Tagetes erectus L.), діал. Повняки.

Настя повішала на стінах два ряди гарних образів від жердки аж до мисника, ще й позаквітчувала їх купчаками та кучерявою м’ятою (Коцюб., І, 1955, 53);

І ось непомітна зайшла ніч, купчакй гостро запахли на грядці (Ю. Янов., Мир, 1956, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купчаки — -ів, мн. (одн. купчак, -а, ч.), діал. Повняки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. купчаки — КУПЧАКИ́, і́в, мн. (одн. купча́к, а́, ч.), діал. Повняки. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів від жердки аж до мисника, ще й позаквітчувала їх купчаками та кучерявою м'ятою (М. Словник української мови у 20 томах