купчаки

купчаки́

-ів, мн. (одн. купчак, -а, ч.), діал.

Повняки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купчаки — КУПЧАКИ́, і́в, мн. (одн. купча́к, а́, ч.), діал. Повняки. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів від жердки аж до мисника, ще й позаквітчувала їх купчаками та кучерявою м'ятою (М. Словник української мови у 20 томах
  2. купчаки — КУПЧАКИ́, і́в, мн. (одн. купча́к, а́, ч.) (Tagetes erectus L.), діал. Повняки. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів від жердки аж до мисника, ще й позаквітчувала їх купчаками та кучерявою м’ятою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах