1. Словник української мови у 20 томах

кураж

КУРА́Ж, у́, ч., розм.

Удавана хоробрість, запал, розв'язність.

Тереза .. в цирк не повернулася. Виступати під куполом уже не могла. Втратила кураж, як кажуть циркачі (В. Нестайко);

А це раптом відчув холодок сумніву, і то не в тому, чи стане сили на стрибок, а – чи вистачить куражу й відчайдушності, як у тих хлопців і дівчат? (Л. Костенко);

Зробив для куражу загадковий пас рукою і розчинився в натовпі студентів, уявляючи себе котримось із містичних персонажів Девіда Лінча (Любко Дереш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кураж — Ку́раж іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. кураж — -у, ч. Удавана хоробрість, розв'язність; грайливо-піднесений стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кураж — Хоробрість (удавана) Словник чужослів Павло Штепа
  4. кураж — кура́ж (від франц. courage – сміливість, мужність) удавана хоробрість, розв’язність. Словник іншомовних слів Мельничука