куражитися
КУРА́ЖИТИСЯ, а́жуся, а́жишся, недок., розм.
1. Поводитися з удаваною хоробрістю, збуджено, розв'язно.
Куражиться, як голий на їжакові (прислів'я);
– Неси ще!.. – куражився Кажан. – Та гляди – найкращого. Ми звикли гарний самогон пити (М. Хвильовий);
Цей моторошний гомін накочувався хвилями й змушував стискатись людські серця, тільки Камбіс так само куражився й ходив од одного гуртика царедворців до іншого, хлюпаючи на білу кам'яну підлогу червоним вином (І. Білик).
2. над ким. Знущатися, збиткуватися над ким-небудь.
“Чоловік” називається: вдома над жінкою куражиться, в зборні горло дере: “Я хазяїн” (Грицько Григоренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куражитися — кура́житися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- куражитися — див. вередувати Словник синонімів Вусика
- куражитися — -жуся, -жишся, недок. 1》 неперех. Поводитися зухвало, розв'язно; хвастатися. 2》 перех. Знущатися над кимось. 3》 неперех. Маніритися, виявляти несговірливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куражитися — Бешкетувати, побешкетувати, забешкетувати, зібешкетовувати, зібешкетувати, набешкетувати, бундючитися, збундючуватися, збундючитися, вибундючуватися, вибундючитися, побундючуватися, побундючитися, ворохобитися, зворохоблюватися, зворохобитися... Словник чужослів Павло Штепа