1. Словник української мови у 20 томах

куранта

КУРА́НТА, и, ж.

Французький салонний танець XVI–XVII ст.

У першій половині XVI століття приходить павана, а пізніше – куранта (з наук. літ.);

Такі танці, як павана, алеманда, куранта – є показовими для епохи Відродження (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куранта — кура́нта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. куранта — -и, ж. Старовинний французький танець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куранта — (фр. courant — мінливий, плинний) — старовинний французький салонний танець італійського походження, поширений в XVI — XVII ст. Спочатку музика мала розмір 2/4 та пунктирний ритм, пізніше — 3/2 або 6/4, швидкий темп, урочистий характер. Словник-довідник музичних термінів
  4. куранта — кура́нта (франц. courante) французький салонний танець 16 – 17 ст. Словник іншомовних слів Мельничука