куранти
КУРА́НТИ, ів, мн.
Старовинний баштовий або кімнатний годинник, бій якого супроводжується музикою, а також музичний механізм такого годинника.
Здалеку щочверть години дзвонили на Лаврі куранти (В. Підмогильний);
На вежі куранти б'ють дванадцять годин (Я. Мамонтов);
Стінні куранти мірно відраховують хвилини (Я. Качура);
Приміщення було просторе, світле і добре обставлене: .. коштовні меблі палісандрового дерева під темним штофом, .. бронзові куранти (Ю. Смолич);
* Образно. Мідне кружало сонця десь глухо одбиває вечірні куранти (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куранти — кура́нти множинний іменник Орфографічний словник української мови
- куранти — КУРАНТИ – КУРАНТ – КУРАНТА Куранти, -ів, мн. Старовинний годинник. Курант, -а. Камінь для розтирання фарб. Куранта. Старовинний танець. Літературне слововживання
- куранти — -ів, мн. Старовинний баштовий або стінний годинник, бій якого супроводжується музикою, а також музичний механізм такого годинника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куранти — Годинник Словник чужослів Павло Штепа
- куранти — (фр. courant — мінливий, плинний) — механічний музичний інструмент: 1) комплект настроєних дзвонів баштових годинників, які у визначений час автоматично виконують визначену послідовність звуків, мелодію або музичний твір. Словник-довідник музичних термінів
- куранти — Ів, мн. Наручний годинник. Щось відстають твої куранти. Словник сучасного українського сленгу
- куранти — кура́нти (від франц. courant – той, що тече) баштовий або великий кімнатний годинник, що виконує невеликі музичні твори. Словник іншомовних слів Мельничука
- куранти — КУРА́НТИ, ів, мн. Старовинний баштовий або стінний годинник, бій якого супроводжується музикою, а також музичний механізм такого годинника. Приміщення було просторе, світле і добре обставлене:.. коштовні меблі палісандрового дерева під темним штофом,.. Словник української мови в 11 томах
- куранти — (фр. — поточний) Баштовий або стінний великий годинник (кадран), де часовий механізм з'єднано з музикальним інструментом, завдяки чому через певні інтервали виконується мелодія. З'явилися в XIII ст., коли церковні дзвони почали з'єднувати з механізмом годинника. Архітектура і монументальне мистецтво