курган
КУРГА́Н, у, ч.
Високий насип у формі конуса над стародавньою могилою.
Минаючи багато міст і сіл, старих багатостолітніх курганів, перенесімося в Дубно на Волині (О. Довженко);
Три десятки братчиків теж лягли у землю, і козаки довго насипали над ними курган (Г. Колісник);
Археологи розрізали курган, як святковий торт (І. Андрусяк);
Цілі армії зникали без сліду у цьому Степу і цілі армії виникали, немов виростали із гарячої землі поміж древніми могилами і курганами (Д. Білий);
* У порівн. У дворі кучугури снігу до двох метрів заввишки здіймаються, наче скіфські кургани (В. Чемерис);
// У старі часи – високий земляний насип при дорозі, на кордоні і т. ін.
Смеркає вже; нігде ні шляху, ні кургану; Шукаю шляхових на небі я зірок (Л. Боровиковський);
За курганами, що височать над селом і полями, дорога круто спускається вниз (К. Гриб);
На обох берегах Обської губи Овцин збудував знаки – земляні кургани (з наук.-попул. літ.);
// Пагорб, гірка, що нагадують насип.
Хуртовина всю ніч розстилала по стріхах білі хутрові ковдри, нагромаджувала під стінами і парканами пухкі кургани (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- Курган — Курга́н іменник чоловічого роду місто в Росії Орфографічний словник української мови
- курган — Могила; ІСТ. (на кордоні) насип; П. горб, узвишшя. Словник синонімів Караванського
- курган — див. горб; кладовище; могила Словник синонімів Вусика
- курган — [курган] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
- курган — -у, ч. Насип над стародавньою могилою. || У старі часи – високий земляний насип при дорозі, на кордоні і т. ін. || Горб, гірка, що нагадують насип. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курган — Могила Словник чужослів Павло Штепа
- курган — Конічний земляний насип, усередині часто з дерев'яною або дерев'яно-кам'яною конструкцією, що містить один або більше тілопальних чи скелетних могил; відомий з часів неоліту до середньовіччя. Універсальний словник-енциклопедія
- курган — ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК (ПРИ́ГО́РОК), ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НА рідше, ПЕРЕ́ГІРОК рідше, БУГО́Р розм. Словник синонімів української мови
- курган — КУРГА́Н, у, ч. Насип над стародавньою могилою. На території, де раніше жили скіфи, збереглося й досі багато курганів. Це земляні горби, які скіфи насипали над могилами своїх вождів (Іст. стар. Словник української мови в 11 томах
- курган — (давньорус. < тюрк. — фортеця) Надгробний земляний насип у стародавніх племен і народів, часто отримував значні розміри, круглу форму в плані і конусоподібний загальний об'єм. Архітектура і монументальне мистецтво
- курган — Курга́н, -ну м. Курганъ. Ми підемо косити. То ти, як уже буде готова (каша), вийди на такий-то курган да й зови нас. ЗОЮР. Словник української мови Грінченка