1. Словник української мови у 20 томах

курди

КУ́РДИ, ів, мн. (одн. курд, а, ч.; ку́рдка і курдя́нка, и, ж.).

Народ іранської мовної групи, що живе в Іраку, Ірані, Туреччині та деяких інших країнах Близького Сходу і частково на Закавказзі.

Таджицький поет і мовознавець Бозор Собір мене запевняв, що таджик, іранець, осетин, курд чи пуштун чудово розуміють одні одних без перекладача (І. Білик);

Сьогодні ми відправляємо збройну поміч повсталим курдам, і я мушу бути при цьому (Ю. Винничук);

Поліція була налаштована цілком мирно. Курди також – хоч і танцювали в колі свій чоловічий танець протесту (Ю. Андрухович);

У Харкові відбувся конкурс краси серед дівчат різних національностей, серед них були грузинка, курдянка і казашка (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курди — -ів, мн. (одн. курд, -а, ч.; курдка і курдянка, -и, ж.). Народ іранської мовної групи, що живе в Ірані, Туреччині, Іраці та деяких інших країнах Близького Сходу і частково на Закавказзі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. курди — ку́рди: ◊ ку́рди молі вул., вульг., евф. до ку́рва (лайка)||куртка на ваті, курча, курна хата Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. курди — Народ, що населяє переважно Курдистан, а також Сирію, Афґаністан, Туркменістан; бл. 22,6 млн.; походження не встановлене; прагнуть до утворення незалежної курдської держави; мова курдська; курдські племена, що населяють... Універсальний словник-енциклопедія
  4. курди — КУ́РДИ, ів, мн. (одн. курд, а, ч.; ку́рдка і курдя́нка, и, ж.). Народ іранської мовної групи, що живе в Ірані, Туреччині та деяких ін. країнах Близького Сходу і частково в Радянському Союзі (на Закавказзі). Словник української мови в 11 томах