курині
КУРИ́НІ, них, мн.
Те саме, що ку́рячі (див. ку́рячий 2).
Брисько не дрімає, не марнує часу – стереже. Тільки табун куриний у город, Брисько – стрілою... (В. Дрозд);
Вони обоє якоїсь горілки чи із зіллям, чи з куриним послідом понапивались і подуріли! (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me