1. Словник української мови у 20 томах

курирувати

КУРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що.

Контролювати якусь роботу; бути куратором.

Я вже виконав необхідну формальність, представився панові герцоґу, як і належало, оскільки я буду курирувати ортезьку єпархію (О. Авраменко, В. Авраменко);

Новопризначений перший заступник голови Державної фіскальної служби буде курирувати податкову службу (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курирувати — кури́рувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. курирувати — зп., у. опікуватися <док. заопікуватися>, бути куратором; Словник синонімів Караванського
  3. курирувати — -рую, -руєш, недок., перех. Із службового обов'язку контролювати, перевіряти роботу, діяльність кого-, чого-небудь, бути куратором. Великий тлумачний словник сучасної мови