1. Великий тлумачний словник сучасної мови

курирувати

кури́рувати

-рую, -руєш, недок., перех.

Із службового обов'язку контролювати, перевіряти роботу, діяльність кого-, чого-небудь, бути куратором.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курирувати — кури́рувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. курирувати — зп., у. опікуватися <док. заопікуватися>, бути куратором; Словник синонімів Караванського
  3. курирувати — КУРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що. Контролювати якусь роботу; бути куратором. Я вже виконав необхідну формальність, представився панові герцоґу, як і належало, оскільки я буду курирувати ортезьку єпархію (О. Авраменко... Словник української мови у 20 томах