курка

КУ́РКА, и, ж.

1. Свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць; самиця півня.

В баби було на хазяйстві четверо овець, три курки та півень (І. Нечуй-Левицький);

Курка рябенька, мов знести хотіла, бочком заглядала в шапку (П. Тичина);

Курка моститься на гнізді, щоб ізнестись, та, потривожена, з сердитим кудкудаканням вибігає за поріг (Є. Гуцало);

З яйцями саме були перебої – одразу три курки .. заквоктали й висиджували курчат (І. Андрусяк);

* У порівн. Невістка заслала стіл білою скатеркою.., бігає по хаті, як курка з яйцем (І. Нечуй-Левицький);

// М'ясо цієї птиці.

Мати постаралася наїдками: вона зготувала юшку з куркою (Панас Мирний);

Коли поїдять доброго борщу з куркою, то кавуни смакують на ґаночку, під хаткою (Т. Масенко).

2. Страва з курячого м'яса.

От Маруся узяла й мисочку, щоб і своїх пом'янути. Положила курку варену, три в'язки бубликів, буханець (Г. Квітка-Основ'яненко);

Сіли за полудень... Печена курка й пироги пощезали з тарілок (І. Нечуй-Левицький);

Андрій .. взяв невеличкий клуночок. – Там десяток пиріжків і курка, – додала Мотря (В. Винниченко).

3. Вид птахів родини курячих з наростами на голові (гребенем) та під дзьобом (сережками).

Добра, як з курки молока (прислів'я);

У світі існує безліч порід курей, різних за зовнішністю, особливостями розведення і напрямку використання (з наук. літ.);

* Образно. Санки міцно прив'язали до спини однієї з білих курок, яка полетіла за великими саньми (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена).

Пощу́пати ку́рку див. пощу́пати.

△ (1) Султа́нська ку́рка – південний болотяний птах родини пастушкових з яскравим забарвленням.

Переважну частину життя султанська курка проводить у густих заростях, по яких може пересуватися з винятковою спритністю (з наук.-попул. літ.);

Звертає на себе увагу своїм чудовим синьо-фіолетовим забарвленням характерний птах Нової Зеландії султанська курка, що належить до нелітаючих птахів (з навч. літ.).

◇ [І] ку́ри загребу́ть (заклюю́ть) <�Ку́рка ла́пою загребе́> див. ку́ри;

[І] ку́рки ні́де (ні́куди) ви́пустити див. випуска́ти;

[Й] ку́рці ні́де клю́нути див. клю́нути;

(2) Ку́рка ла́пою загребе́ (д) див. ку́ри;

Ку́рці ні́де (нема́є де) голови́ простроми́ти див. простро́млювати;

(3) Ку́рці ступи́ти ні́де – те саме, що [Й] ку́рці ні́де клю́нути (див. клю́нути).

Хати ліпились одна побіля одної, а на городі – курці ступити ніде було (А. Головко);

Ку́рям (ку́рці, лю́дям) на сміх <�Ку́ри смію́ться> див. сміх;

Ні́де ку́рці ступи́ти див. ступа́ти;

Носи́тися як (мов, на́че і т. ін.) ку́рка з яйце́м див. носи́тися;

(4) Сліпа́ ку́рка – людина, яка погано бачить.

Сліпою куркою не прикидайся, а читай уважно (з газ.);

Щоб (бода́й, хай би і т. ін.) тебе́ (його́, її́ і т. ін.) му́ха (ка́чка, гу́ска, ку́рка і т. ін.) вбрикну́ла (брикну́ла) див. му́ха;

(5) Як (мов, ні́би і т. ін.) ку́рка ла́пою, перев. зі сл. писати – недбало, неохайно, неакуратно і т. ін.

Оце я так пишу – дивіться? гарно? Як курка лапою (Ю. Яновський);

(6) [Як (мов, ні́би і т. ін.)] мо́кра ку́рка (змо́клі ку́ри) – безвольна, нерішуча, жалюгідна на вигляд людина.

[Веселовський:] Товариші, ви пробачте мені, але сьогодні всі ви, як змоклі кури. Що наступила тяжка хвиля, це так, але що саме тепер треба доказати витривалість, це тричі так (Мирослав Ірчан);

[Катерина:] Така дівчина була [Джульєтта], а ти мокра курка (О. Корнійчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курка — ку́рка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ку́рки Орфографічний словник української мови
  2. курка — (що несе яйця) несучка; (з курчатами) квочка. Словник синонімів Караванського
  3. курка — -и, ж. 1》 Свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць; самка півня. || М'ясо цієї птиці. Мокра курка — про жалюгідну на вигляд чи безвольну, нерішучу людину. Як курка лапою — про що-небудь виконуване, виконане незграбно, неакуратно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. курка — ку́рка: ◊ як ви́мочена ку́рка 1. про дуже втомлену жінку (м, ср, ст) 2. про людину, яку насварили, збештали (ст) ◊ писа́ти як ку́рка ла́бою писати невиразно, нечітко, нечитабельно (м, ср, ст) ◊ тра́пилось <�як>... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. курка — Голодній курці все хліб на думці. Голодній курці зерно на думці. Голодний тільки й думає про те, як наїстися. Курка по зернятку бере, та й силу має. Роблячи поступово і наполегливо, можна багато чого досягти. Курка по зерну клює, а сита буває. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. курка — И, ж., зниж. Дурна, легкодоступна жінка. Словник сучасного українського сленгу
  7. курка — (-и) ж.; мол., жарт.-ірон. або зневажл. Дівчина. Кури, тобто дівчата, снували одна перед одною як на подіумі (О. Ульяненко, Рецидив). БСРЖ, 302; ПСУМС, 39. Словник жарґонної лексики української мови
  8. курка — (й) ку́рці ні́де клю́нути. 1. Дуже тісно, мало місця. Весь стіл завалений, ніде курці клюнути, ще не переглянутими .. книжками (Леся Українка); // Немає вільного або чистого місця. — Панічко.., не женіть тільки Мар’ї з двору..— Та що ж там з нею?... Фразеологічний словник української мови
  9. курка — КУ́РКА (свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць), КУРІ́ПКА діал., КОКО́ШКА діал., КУ́РА діал., ТЮ́ТЯ дит.; СОКОТУ́ХА розм. (перев. як прикладка); МОЛО́ДКА розм. (молода); ПУЛЯ́РКА, ПУЛЯ́РДКА заст., ПУЛЯ́РДА заст. Словник синонімів української мови
  10. курка — Ку́рка, -ки, -рці; курки́, ку́ро́к; звич. ку́ри, -ре́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. курка — КУ́РКА, и, ж. 1. Свійська птиця, яку розводять на м’ясо і для одержання яєць; самка півня. В баби було на хазяйстві четверо овець, три курки та півень (Н.-Лев., III, 1956, 323); Курка рябенька, мов знести хотіла, бочком заглядала в шапку (Тич. Словник української мови в 11 томах
  12. курка — Курка, -ки ж. 1) Курица. Голодній курці просо сниться. Ном. № 9475. Дмитер хитер: ззів курку та й сказав — сама полетіла. Ном. № 3068. курка в шта́нях. Курица съ оперенными ногами. Херс. 2) Vulva. ум. курочка. Словник української мови Грінченка