куркума
КУРКУ́МА, и, ж., бот.
Багаторічна трав'яниста рослина родини імбирових, з коріння якої добувають жовту фарбу і пряну приправу для їжі, використовують при проведені хімічних аналізів у медицині.
З пам'яті виринають незрозумілі південні слівця на ктшалт фенхеля, кервеля, хмелів-сунелів чи куркуми – Дзвінка не скупилась ні на спеції, ні на інше добро (Любко Дереш);
Головний виробник і експортер куркуми на світовому ринку – Індія. (з наук. літ.);
Завдяки своїм численним цілющим властивостям, куркума незамінна в якості корисного інгредієнта для приготування різноманітних дієтичних страв (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куркума — курку́ма іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
- куркума — -и, ж., бот. Трав'яниста рослина родини імбирних, з коріння якої добувають жовту фарбу і пряну приправу для їжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куркума — курку́ма (араб. куркум) рід багаторічних трав’янистих тропічних рослин родини імбирових. Кореневище деяких видів дає жовту фарбу й пряну приправу до їжі. Культивують на півдні Китаю та в Індії. Словник іншомовних слів Мельничука
- куркума — Багаторічна рослина; поширена в тропіках Азії, Африки й Австралії; кореневище деяких видів дає жовту фарбу і пряну приправу до їжі; використовують також при проведенні хіміч. аналізів і в медицині. Універсальний словник-енциклопедія
- куркума — КУРКУ́МА, и, ж. (Curcuma L.), бот. Трав’яниста рослина родини імбирних, з коріння якої добувають жовту фарбу і пряну приправу для їжі. Фруктово-ягідну суміш звичайно підкрашують карміном, амарантом та куркумою (Технол. пригот. їжі, 1957, 211). Словник української мови в 11 томах