1. Словник української мови у 20 томах

куропатва

КУРОПА́ТВА, и, ж., діал.

Птахи, які ведуть наземний або деревний спосіб життя, значна частина видів — об'єкт полювання: глухарі, рябчики, куріпки, перепілки і т. ін.

Ти-то спритний, як Матвій до куропатв (Номис);

А куропатва або горлиця й перелетіти попри нас не сміє (І. Франко);

У траві куропатви та всякі птиці проживали, Дикії коні по степу табунами гуляли (М. Зеров);

– Глянь-но на куропатву, що по ямках та щілинах тулиться (А. Кримський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куропатва — куропа́тва іменник жіночого роду, істота куріпка діал. Орфографічний словник української мови
  2. куропатва — -и, ж., діал. Куріпка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куропатва — Куріпка, куріпочка, куріп'я Словник чужослів Павло Штепа
  4. куропатва — КУРОПА́ТВА, и, ж., діал. Куріпка (у 1 знач.). — Глянь-но на куропатву, що по ямках та щілинах тулиться (Крим., Вибр., 1965, 108). Словник української мови в 11 томах
  5. куропатва — Куропатва, -ви ж. Куропатка. Мудрий! Ззів куропатву, а каже, що одгризлась. Ном. № 3067. Словник української мови Грінченка