1. Словник української мови у 20 томах

курокрад

КУРОКРА́Д, а, ч.

Той, хто краде курей.

– Та стійте, діждемо набору [в солдати]; хоч отих курокрадів заправторимо [запроторимо] (Панас Мирний);

– Ну, а останній раз у тої самогонщиці здибалась мені ота поліцейська шкура, отой курокрад Гунька (Д. Бедзик);

Пес-бо вiдомий по шкодi – злодiй i курокрад (І. Жиленко);

Із курокрада Мацько став простирадлокрадом (Г. Пагутяк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курокрад — курокра́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. курокрад — див. злодій Словник синонімів Вусика
  3. курокрад — -а, ч. Той, хто краде курей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. курокрад — КУРОКРА́Д, а, ч. Той, хто краде курей. — Та стійте, діждемо набору [в солдати]; хоч отих курокрадів заправторимо [запроторимо] (Мирний, II, 1954, 193); — Ну, а останній раз у тої самогонщиці здибалась мені ота поліцейська шкура, отой курокрад Гунька (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 136). Словник української мови в 11 томах
  5. курокрад — Курокра́д, -да м. Крадущій куръ. Мир. ХРВ. 256. Словник української мови Грінченка