курочка
КУ́РОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ку́рка.
До нас звик бігати під вікно чорний собака і приходила рябенька курочка (Марко Вовчок);
Де-не-де попереду нас із хуркотом перебігали по лататтю сполохані курочки та в очеретах лякливо кахкали лиски (Олесь Досвітній);
Розсокоталась на все подвір'я зозуляста курочка, запишалася таким червоним гребенем, що, здавалось, то їй хтось калинового соку бризнув на сіру голову (Ю. Збанацький);
У тих потаємних зарічках в очеретах до своїх півників сокотіли червонодзьобі водяні курочки (М. Вінграновський);
* У порівн. Вчительки англійської перелякано тулилися одна до одної, неначе полохливі курочки (Любко Дереш);
// розм., зневажл. Про нерозважливу дівчину, молоду жінку.
Там на вокзалах пасуться й різні збоченці, які лише чекають на довірливу курочку (Ю. Винничук);
– От так, ціплятко [курчатко]! Так помирають курочки! – злісно вигукнув Корій, притуливши до Дарці палець (Любко Дереш).
Значення в інших словниках
- курочка — ку́рочка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ку́рочки Орфографічний словник української мови
- курочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до курка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курочка — (-и) ж.; мол. зменш.-пестл. до курка. Іноді він сам виходив з курочками і пускався справжнього українського гопака (О. Ульяненко, Рецидив). Словник жарґонної лексики української мови
- курочка — КУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ку́рка. До нас звик бігати під вікно чорний собака і приходила рябенька курочка (Вовчок, VI, 1956, 233); Розсокоталась на все подвір’я зозуляста курочка, запишалася таким червоним гребенем, що, здавалось... Словник української мови в 11 томах
- курочка — Курочка, -ки ж. 1) ум. отъ курка. Нема тієї курочки, що несла золотії яєчка. Ном. № 1843. 2) Куриная слѣпота. У мене курочка була на очах... Так мені видно стало, наче не було в мене курочки. Грин. II. 95. Словник української мови Грінченка