1. Словник української мови в 11 томах

курочка

КУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ку́рка.

До нас звик бігати під вікно чорний собака і приходила рябенька курочка (Вовчок, VI, 1956, 233);

Розсокоталась на все подвір’я зозуляста курочка, запишалася таким червоним гребенем, що, здавалось, то їй хтось калинового соку бризнув на сіру голову (Збан., Сеспель, 1961, 300);

Де-не-де попереду нас із хуркотом перебігали по лататтю сполохані курочки та в очеретах лякливо кахкали лиски (Досв., Вибр., 1959, 406).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курочка — ку́рочка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ку́рочки Орфографічний словник української мови
  2. курочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до курка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курочка — КУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ку́рка. До нас звик бігати під вікно чорний собака і приходила рябенька курочка (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  4. курочка — (-и) ж.; мол. зменш.-пестл. до курка. Іноді він сам виходив з курочками і пускався справжнього українського гопака (О. Ульяненко, Рецидив). Словник жарґонної лексики української мови
  5. курочка — Курочка, -ки ж. 1) ум. отъ курка. Нема тієї курочки, що несла золотії яєчка. Ном. № 1843. 2) Куриная слѣпота. У мене курочка була на очах... Так мені видно стало, наче не було в мене курочки. Грин. II. 95. Словник української мови Грінченка