курс

КУРС, у, ч.

1. Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.).

Яхти розійшлися своїми курсами (Хижняк, Невгамовна, 1961, 115);

Бомбардувальники летять тим же курсом, яким приходили розвідники (Ю. Янов., І, 1954, 48);

Фургон, слухняно міняючи курс, зникає в безлюдній степовій далечі (Гончар, Тронка, 1963, 121).

Ляга́ти (лягти́) на курс див. ляга́ти.

2. перен. Основна настанова, напрям (у політиці).

VI з’їзд партії відповідно до вказівок В. І. Леніна взяв курс на підготовку збройного повстання (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 9);

— Вітаю, пане Франко, з новим політичним курсом!.. — Іван озирнувся —— перед ним стояв Степан Лабаш (Кол., Терен.., 1959, 355).

3. Систематичний виклад основ якої-небудь науки або її частини у вищій школі, а також підручник, що являє собою такий виклад.

На столі перед професором лежала купа друкарських гранок-шпальт: професор готував для перевидання скорочений курс своєї наукової праці (Смолич, Мир.., 1958, 82).

4. Закінчений цикл навчання, його обсяг і час, за який цей цикл навчання відбувається.

За цілий університетський курс така думка не приходила йому в голову (Н.-Лев., IV, 1956, 85);

Незабаром він знов займає перше місце і вже не кидає його за весь гімназіальний курс (Коцюб., III, 1956, 28).

5. Рік, ступінь навчання (у вищому і середньому спеціальному навчальному закладі).

Богдан був тоді ще дуже молодим студентом першого курсу (Л. Укр., III, 1952, 585);

Улас перездав російську мову і був зарахований на історичний факультет. Провчився два курси, а на третьому змушений був припинити навчання (Тют., Вир, 1964, 63);

// Студенти, слухачі одного року навчання.

Якось улітку цілий наш курс республіканської партшколи побував в екскурсії в степах Південної України (Ле, Право.., 1957, 5).

6. Закінчений ряд, цикл лікувальних процедур.

Відбувши курс лікування в саратовському госпіталів я відвідав село Кінтенталь (Гур., Друзі.., 1959, 18);

— Панна Нонна серйозно радить мені прийняти цілий курс лікування дубовим наваром (Збан., Єдина, 1959, 201).

7. В СРСР — вартість цінних паперів, установлювана спеціальними державними нормативними актами;

// У капіталістичних країнах — ціна, за яку купують або продають на біржі акції, облігації, векселі та інші цінні папери.

— А на скільки, пане голова, потяг Левко? Ви й не спитались. — Пиши більш. Напиши,.. на двісті рублів… по курсу (Кв.-Осн., II, 1956, 262);

Колінз дочитав телеграми про курси акцій на біржі (Рибак, Час.., 1960, 112);

*Образно. Кокетним, навиклим рухом поправив він бороду й волосся, осміхаючись до думки, що не понизився ще курс його в жінок (Коцюб., І, 1955, 163).

◊ Бу́ти в ку́рсі чого — знати про хід якої-небудь справи, про останні факти, досягнення в певній галузі.

На Капрі збираюся, аж настануть морози.. Ще не раз до того часу напишу до Вас, тож будете все в курсі справ (Коцюб., III, 1956, 400);

Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Янов., І, 1954, 77);

— Тіточко, ви зовсім не в курсі, що наймодніше. Мода на «діячок» вже минула (Вільде, Сестри.., 1958, 459).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курс — курс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. курс — (судна) напрям, шлях; (політичний) настанова, напрямок; (навчальний) предмет, дисципліна, наука; (університетський) г. студії; (лікувальний) процедури, цикл процедур; (біржовий) вартість, ціна. Словник синонімів Караванського
  3. курс — [курс] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. курс — -у, ч. 1》 Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.). 2》 перен. Основна настанова, напрям (у політиці). 3》 Систематичний виклад основ якої-небудь науки чи її частини у вищій школі, а також підручник, що являє собою такий виклад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. курс — (дороги) напрям, (науки) виклад Словник чужослів Павло Штепа
  6. курс — КУРС, у, ч. 1. Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.). Яхти розійшлися своїми курсами (А. Хижняк); Бомбардувальники летять тим же курсом, яким приходили розвідники (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. курс — (від лат. cursus – рух, біг) 1. Напрям руху корабля, літака тощо. 2. Напрям політики, діяльності. 3. Період навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах. 4. Виклад наукової дисципліни, галузі знання. 5. Закінчений ряд дій, процедур. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. курс — Вартість цінних паперів на біржі, часто відмінна від їх номінальної вартості. Універсальний словник-енциклопедія
  9. курс — бра́ти / взя́ти курс на що. Обирати певний напрям діяльності, розвитку і т. ін. З молодими державами, що взяли курс на прогрес, у нас встановилися тісні й дружні відносини (З газети). вво́дити / ввести́ в курс чого. Ознайомлювати кого-небудь з чимсь. Фразеологічний словник української мови
  10. курс — НА́ПРЯМ (лінія руху кого-, чого-небудь), НА́ПРЯМОК, КЕРУ́НОК рідше; КУРС (лінія руху судна, літака тощо); МАРШРУ́Т (наперед визначений шлях їзди, проходження тощо); ШЛЯХ, ДОРО́ГА, ПУТЬ заст., поет. (напрям руху в який-небудь бік, до певного місця). Словник синонімів української мови
  11. курс — Курс, ку́рсу; ку́рси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. курс — рос. курс 1. Біржова ціна грошової одиниці інших країн або цінних паперів, що виражається в національних грошових одиницях 2. Ціна, за якою купується і продається валюта і цінні папери. Eкономічна енциклопедія