1. Eкономічна енциклопедія

курс

рос. курс

1. Біржова ціна грошової одиниці інших країн або цінних паперів, що виражається в національних грошових одиницях 2. Ціна, за якою купується і продається валюта і цінні папери.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курс — курс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. курс — (судна) напрям, шлях; (політичний) настанова, напрямок; (навчальний) предмет, дисципліна, наука; (університетський) г. студії; (лікувальний) процедури, цикл процедур; (біржовий) вартість, ціна. Словник синонімів Караванського
  3. курс — [курс] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. курс — -у, ч. 1》 Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.). 2》 перен. Основна настанова, напрям (у політиці). 3》 Систематичний виклад основ якої-небудь науки чи її частини у вищій школі, а також підручник, що являє собою такий виклад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. курс — (дороги) напрям, (науки) виклад Словник чужослів Павло Штепа
  6. курс — КУРС, у, ч. 1. Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.). Яхти розійшлися своїми курсами (А. Хижняк); Бомбардувальники летять тим же курсом, яким приходили розвідники (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. курс — (від лат. cursus – рух, біг) 1. Напрям руху корабля, літака тощо. 2. Напрям політики, діяльності. 3. Період навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах. 4. Виклад наукової дисципліни, галузі знання. 5. Закінчений ряд дій, процедур. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. курс — Вартість цінних паперів на біржі, часто відмінна від їх номінальної вартості. Універсальний словник-енциклопедія
  9. курс — бра́ти / взя́ти курс на що. Обирати певний напрям діяльності, розвитку і т. ін. З молодими державами, що взяли курс на прогрес, у нас встановилися тісні й дружні відносини (З газети). вво́дити / ввести́ в курс чого. Ознайомлювати кого-небудь з чимсь. Фразеологічний словник української мови
  10. курс — НА́ПРЯМ (лінія руху кого-, чого-небудь), НА́ПРЯМОК, КЕРУ́НОК рідше; КУРС (лінія руху судна, літака тощо); МАРШРУ́Т (наперед визначений шлях їзди, проходження тощо); ШЛЯХ, ДОРО́ГА, ПУТЬ заст., поет. (напрям руху в який-небудь бік, до певного місця). Словник синонімів української мови
  11. курс — Курс, ку́рсу; ку́рси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. курс — КУРС, у, ч. 1. Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.). Яхти розійшлися своїми курсами (Хижняк, Невгамовна, 1961, 115); Бомбардувальники летять тим же курсом, яким приходили розвідники (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах