1. Фразеологічний словник української мови

курс

бра́ти / взя́ти курс на що. Обирати певний напрям діяльності, розвитку і т. ін. З молодими державами, що взяли курс на прогрес, у нас встановилися тісні й дружні відносини (З газети).

вво́дити / ввести́ в курс чого. Ознайомлювати кого-небудь з чимсь. Кількома фразами він вводить нас в курс свого життя (М. Коцюбинський); До Тимохи піде (Артем) зараз. З самого літа, після госпіталю, домує. Хто, як не він, краще введе в курс вітробалчанських подій! (А. Головко).

в ку́рсі чого. Добре обізнаний з чим-небудь, поінформований про щось і т. ін. Келембет знову став такий, як і був, припинивши цим співчутливі балачки й порадувавши тих, які не були в курсі справи (Ю. Яновський); Медсестра в курсі складного родинного життя головного хірурга (Л. Дмитерко).

вхо́дити / ввійти́ в курс чого. Знайомитися з чим-небудь; набувати навиків у чомусь. Перші тижні та місяці Надійка входила в курс виробництва (В. Козаченко).

збива́ти / зби́ти з шля́ху́ (з доро́ги, з ку́рсу і т. ін.) кого. Впливаючи якимсь чином, змушувати кого-небудь відходити від власних переконань, намірів, дій. Людину, котра вірить у правоту своєї справи, збити з обраного шляху неможливо (З журналу); В обох нас вітрами засмалені лиця. Ніщо нас із курсу в труді не зіб’є (С. Олійник).

іти́ / піти́ ку́рсом яким. Бути послідовником кого-небудь, відстоювати, пропагувати чиїсь ідеї. Він був щасливий, що і йому несподівано випала місія йти тим же курсом, нести правду до далеких берегів чужого світу (Л. Дмитерко).

ляга́ти / лягти́ на курс (ку́рсом). 1. Рухатися вперед у певному напрямку (про судна, літаки і т. ін.). Вертоліт стрімко піднявся в біле небо, описав над нами коло й ліг на курс понад сталево-мертвою гладінню озера (Р. Іваничук); Він злетів у найкращому настрої, швидко досяг висоти двадцяти тисяч метрів, ліг на свій курс (В. Собко); Повітряний лайнер злітає в голубу височінь і лягає курсом на Москву (З газети). 2. Ґрунтовно займатися якоюсь справою; домагатися успіхів у чомусь. Одержуючи з рук завгоспа лабораторний халат.., почув (Максим) від нього напутні слова: — Ну і ну! Лягайте на курс (Н. Рибак).

трима́ти курс на кого—що. Керуватися у своїх діях чимось; орієнтуватися на кого-, що-небудь. Загальнонародна держава тримає курс на її (демократії) дальше розгортання і вдосконалення, дедалі більше залучення народних мас до участі у розв’язанні державних і громадських справ (З газети). трима́тися ку́рсу. Театр ім. Т. Г. Шевченка тримається курсу на сучасність (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курс — курс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. курс — (судна) напрям, шлях; (політичний) настанова, напрямок; (навчальний) предмет, дисципліна, наука; (університетський) г. студії; (лікувальний) процедури, цикл процедур; (біржовий) вартість, ціна. Словник синонімів Караванського
  3. курс — [курс] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. курс — -у, ч. 1》 Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.). 2》 перен. Основна настанова, напрям (у політиці). 3》 Систематичний виклад основ якої-небудь науки чи її частини у вищій школі, а також підручник, що являє собою такий виклад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. курс — (дороги) напрям, (науки) виклад Словник чужослів Павло Штепа
  6. курс — КУРС, у, ч. 1. Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.). Яхти розійшлися своїми курсами (А. Хижняк); Бомбардувальники летять тим же курсом, яким приходили розвідники (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. курс — (від лат. cursus – рух, біг) 1. Напрям руху корабля, літака тощо. 2. Напрям політики, діяльності. 3. Період навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах. 4. Виклад наукової дисципліни, галузі знання. 5. Закінчений ряд дій, процедур. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. курс — Вартість цінних паперів на біржі, часто відмінна від їх номінальної вартості. Універсальний словник-енциклопедія
  9. курс — НА́ПРЯМ (лінія руху кого-, чого-небудь), НА́ПРЯМОК, КЕРУ́НОК рідше; КУРС (лінія руху судна, літака тощо); МАРШРУ́Т (наперед визначений шлях їзди, проходження тощо); ШЛЯХ, ДОРО́ГА, ПУТЬ заст., поет. (напрям руху в який-небудь бік, до певного місця). Словник синонімів української мови
  10. курс — Курс, ку́рсу; ку́рси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. курс — КУРС, у, ч. 1. Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.). Яхти розійшлися своїми курсами (Хижняк, Невгамовна, 1961, 115); Бомбардувальники летять тим же курсом, яким приходили розвідники (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  12. курс — рос. курс 1. Біржова ціна грошової одиниці інших країн або цінних паперів, що виражається в національних грошових одиницях 2. Ціна, за якою купується і продається валюта і цінні папери. Eкономічна енциклопедія