куря
КУРЯ́, я́ти, с., діал.
Курча.
Курка Куряті тихенько кудкудачить (Л. Боровиковський);
Малий хлопчик засинає на призьбі поміж курятами, які дзьобають йому сорочку на грудях (В. Стефаник);
* У порівн. Баба садила їх за стіл .. і балакала з ними, і кудкудакала, як квочка між курятами (В. Стефаник);
Вона, заохочена прикладом старшого громадянина, що смачно заїдав своє куря, й собі взялася до булки з шинкою (із журн.);
Мов курята, сполохані шулікою, люди подались до церкви (І. Франко);
Єго [його] тіло вкривали боляки великі і пекучі.. Аж одного літнього пополудня скінчилося всьо [все]. Вснуло тихо і самотньо, як невигріте куря (Б. Лепкий);
Коли Іваниця вернувся з мискою теплої води й полотном,.. то побачив, що дітиська обступили панича, як курята квочку (Г. Пагутяк).
Значення в інших словниках
- куря — куря́ іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- куря — див. вихор; вітер; заметіль; пил Словник синонімів Вусика
- куря — -яти, с., діал. Курча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куря — КУРЧА́ (пташа курки), ЦІ́ПКА розм., КУРЯ́ діал., ТЮ́ТЯ дит. За курми полізли крізь тин курчата (І. Нечуй-Левицький); Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб (Н. Забіла); Ой на току, на току Курята чубаті (пісня). Словник синонімів української мови
- куря — КУРЯ́, я́ти, с., діал. Курча. Курка Куряті тихенько кудкудачить (Бор., Тв., 1957, 154); Баба садила їх за стіл.. і балакала з ними, і кудкудакала, як квочка між курятами (Стеф., І, 1949, 114); *У порівн. Мов курята, сполохані шулікою, люди подались до церкви (Фр., II, 1960, 364). Словник української мови в 11 томах
- куря — Куря́, -ря́ти с. 1) = курча. 2) мн. курята = курчата (см. курча 2). Словник української мови Грінченка