1. Словник української мови у 20 томах

куріпка

КУРІ́ПКА, и, ж.

1. Наземний птах ряду куроподібних; заселяє поля і степи Європи та Західної Азії.

Куріпки несподіваним шумом сотень своїх крил примушували коня кидатись убік (А. Кащенко);

Знялася зграя куріпок. Чудові маленькі курочки. Пролетівши трохи, вони сіли в бур'яні (О. Копиленко);

У лісах, гущавах і пролісках жили дрофи, тетереви, куріпки, фазани (Д. Білий);

* У порівн. Бабуся, кругленька та кріпка, дюбає на ніженьках, наче та куріпка (П. Тичина);

Якщо татари нападуть зимою, то по наших слідах у снігу швидко знайдуть нас і переловлять, мов куріпок (В. Малик);

// М'ясо цих видів птахів як їжа.

Терпеливо, мов дитині, заходився [полісовщик] пояснювати, як треба пряжити куріпку в сметані, бо ж батюшка чоловік делікатний і не гоже йому пекти птицю в землі (М. Стельмах);

Дивиться, собача душа, відгодований на зайцях та на куріпках (М. Вінграновський).

2. перен. Про полохливу, невпевнену, слабку людину.

Ми повинні стати сторожовими псами! Лютими і відважними. Досі ж ми були декоративними куріпками (Ю. Винничук);

// Про жінку.

Павло насмішкуватими очима спостерігав за дідом, а той у свою чергу дивувався, як це ставний молодик може триматися за спідницю своєї куріпки (М. Циба);

Олена .. відскочила в куток під захист образів. – До Бога поближче? – захрипів ротмістр. – Ге-ге! Ти і за пазухою в Бога від мене не заховаєшся, куріпко! (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куріпка — курі́пка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири курі́пки Орфографічний словник української мови
  2. куріпка — -и, ж. 1》 Народна назва кількох видів птахів ряду курячих. || М'ясо цих видів птахів як їжа. 2》 діал. Курка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куріпка — Наземний птах, ряд куроподібних; заселяє поля і степи Європи та Зх. Азії; довж. тіла бл. 28 см, маса бл. 450 г; досконало бігає, характерне фуркотіння при злітанні; зимує у стадах; об'єкт полювання. Універсальний словник-енциклопедія
  4. куріпка — КУ́РКА (свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць), КУРІ́ПКА діал., КОКО́ШКА діал., КУ́РА діал., ТЮ́ТЯ дит.; СОКОТУ́ХА розм. (перев. як прикладка); МОЛО́ДКА розм. (молода); ПУЛЯ́РКА, ПУЛЯ́РДКА заст., ПУЛЯ́РДА заст. Словник синонімів української мови
  5. куріпка — Курі́пка, -пки, -пці; -рі́пки, -рі́пок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. куріпка — КУРІ́ПКА, и, ж. 1. Народна назва кількох видів птахів ряду курячих. Знялася зграя куріпок. Чудові маленькі курочки. Пролетівши трохи, вони сіли в бур’яні (Коп., Як вони.., 1961, 16); *У порівн. Словник української мови в 11 томах