куріпка
Наземний птах, ряд куроподібних; заселяє поля і степи Європи та Зх. Азії; довж. тіла бл. 28 см, маса бл. 450 г; досконало бігає, характерне фуркотіння при злітанні; зимує у стадах; об'єкт полювання. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куріпка — курі́пка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири курі́пки Орфографічний словник української мови
- куріпка — -и, ж. 1》 Народна назва кількох видів птахів ряду курячих. || М'ясо цих видів птахів як їжа. 2》 діал. Курка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куріпка — КУРІ́ПКА, и, ж. 1. Наземний птах ряду куроподібних; заселяє поля і степи Європи та Західної Азії. Куріпки несподіваним шумом сотень своїх крил примушували коня кидатись убік (А. Кащенко); Знялася зграя куріпок. Чудові маленькі курочки. Словник української мови у 20 томах
- куріпка — КУ́РКА (свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць), КУРІ́ПКА діал., КОКО́ШКА діал., КУ́РА діал., ТЮ́ТЯ дит.; СОКОТУ́ХА розм. (перев. як прикладка); МОЛО́ДКА розм. (молода); ПУЛЯ́РКА, ПУЛЯ́РДКА заст., ПУЛЯ́РДА заст. Словник синонімів української мови
- куріпка — Курі́пка, -пки, -пці; -рі́пки, -рі́пок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- куріпка — КУРІ́ПКА, и, ж. 1. Народна назва кількох видів птахів ряду курячих. Знялася зграя куріпок. Чудові маленькі курочки. Пролетівши трохи, вони сіли в бур’яні (Коп., Як вони.., 1961, 16); *У порівн. Словник української мови в 11 томах