1. Словник української мови у 20 томах

куріпчин

КУРІ́ПЧИН, а, е.

Прикм. до курі́пка.

Запитав звірів їжак: – Може, зробимо отак: для куріпчиних дітей Змелем лантух гречки цей? (М. Стельмах);

Собака якийсь час непорушно дивився вслід куріпці, .. а потім повільно І винувато повернув до Миколки свою голову з двома пір'їнами від куріпчиного хвоста в зубах (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куріпчин — курі́пчин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. куріпчин — -а, -е. Прикм. до куріпка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куріпчин — КУРІ́ПЧИН, а, е. Прикм. до курі́пка. Запитав звірів їжак: — Може, зробимо отак: для куріпчиних дітей Змелем лантух гречки цей? (Стельмах, Колосок.., 1959, 73). Словник української мови в 11 томах