кусатися
КУСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. Мати звичку (схильність) кусати, ранити зубами, дзьобом.
– Ото, дурню, не лови. Знай, що шмелі кусаються (Панас Мирний);
– Оце так! – вихопилось у Мар'яна Поляруша. – Гадюки в усьому світі кусаються (М. Стельмах);
Боялася псів. Вони такі злющі, так кусаються (М. Сиротюк);
Так і цілиться вчепитись зубами в руку. В нього звичка така: кусатися (А. Дімаров);
Він дикий, наче звірятко. Спить у кублі, кусається і дряпається (С. Андрухович);
Я ніколи не чула, щоб котів і павуків тримали в клітках, – зауважила Доня. – Вони ж не кусаються (Г. Пагутяк).
2. Кусати один одного.
Там вороги всі так змішались, Стіснились, що уже кусались (І. Котляревський);
Він [хлоп'я] забився в кут,.. ощерився, мов вовченя або переляканий кіт перед псами, наїжачився всім своїм єством і нікого не підпускав, шипів і був готовий кусатися (І. Багряний);
Ну, хай би цi дядьки теж кричали! Хай би дряпались, кусались, бились, тiкали! (Б. Антоненко-Давидович);
Дівчина борсалася з останніх сил, намагалася кусатися і дряпатись, але божевільний страх позбавив її останніх сил (Д. Білий);
// перен. Завдавати болю, образи; уражати.
Днями сиділи в нетопленій хаті і не варили страви. Світили ненависним оком, кусались кривавим словом. Як звірі (М. Коцюбинський).
3. Те саме, що куса́ти 4.
Людмила Сошенко поправила на плечі шлейку сумочки, щільніше запахнула комір – мороз кусався, і рушила за вказаним напрямом (А. Кокотюха);
Відьма обережно торкнулася долонею руків'я, а впевнившись, що воно не кусається, вже рішучіше обхопила його пальцями і розвернула меч вертикально (О. Авраменко).
4. тільки 3 ос., перен., жарт. Коштувати надто дорого.
– Ой хліб тепер кусається! Повіриш, у нас було колись стоги стоять, а сей год – три засторонки в клуні: хоч їж, хоч дивись!.. (Г. Косинка);
Краму на ярмарку мало, i вiн кусається – дуже дорогий (М. Стельмах);
– Засіки пусті, і дуже нині кусається дармовиця, довго буде небо тобі в клітинку (В. Дрозд);
// Бути недосяжним (про гроші).
Та щоб купити корову, не вистачало ще добрих сорок карбованців, а то й більше. Такі гроші кусалися. Вони були недосяжні (О. Донченко);
Вони були такими жвавими і купили .. аж двадцять одну книжку, правда, ціни у нього [Максима] не кусалися, були втричі дешевшіі, як у декого (С. Процюк).
Значення в інших словниках
- кусатися — куса́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- кусатися — (- бліх) КУСАТИ; (сваритися) гризтися; (- дорогу річ) дорого коштувати Словник синонімів Караванського
- кусатися — див. перечити Словник синонімів Вусика
- кусатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Мати звичку (схильність) кусати (у 1 знач.). || перен. Завдавати болю, образи; уражати. 2》 Кусати одне одного. 3》 тільки 3 ос., перен., жарт. Коштувати надто дорого. || Бути недосяжним (про гроші). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кусатися — ці́ни куса́ються на що. Що-небудь надто дорого коштує. Ціни на сільськогосподарську техніку кусаються (З газети); Груші були здорові і надто запашні, тому на ярмарку і ціни на них кусалися (З журналу). Фразеологічний словник української мови
- кусатися — КУСА́ТИСЯ (мати звичку, схильність кусати), КУСА́ТИ. — А собаки ж у вас не кусаються? (П. Куліш); Мухи та комарі кусають до пори (приказка). КУСА́ТИСЯ (кусати один одного), ГРИ́ЗТИСЯ, Ї́СТИСЯ діал. — Док.: покуса́тися, погри́зтися. Словник синонімів української мови
- кусатися — КУСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Мати звичку (схильність) кусати (у 1 знач.). [Писар:] Здрастуйте, Ганна Степанівна, я вже тепер і підсту питись до вас боюся. [Галя:] Чого ж? підступайте безпечно, я не кусаюсь (Сам. Словник української мови в 11 томах
- кусатися — Кусатися, -саюся, -єшся гл. Кусаться. А собаки ж у вас не кусаютсья? К. ЧР. Словник української мови Грінченка