кусатися

КУСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. Мати звичку (схильність) кусати (у 1 знач.).

[Писар:] Здрастуйте, Ганна Степанівна, я вже тепер і підсту питись до вас боюся. [Галя:] Чого ж? підступайте безпечно, я не кусаюсь (Сам., II, 1958, 145);

— Ото, дурню, не лови. Знай, що шмелі кусаються (Мирний, І, 1954, 179);

— Оце так! — вихопилось у Мар’яна Поляруша. — Гадюки в усьому світі кусаються (Стельмах, І, 1962, 200);

// перен. Завдавати болю, образи; уражати.

Днями сиділи в нетопленій хаті і не варили страви. Світили ненависним оком, кусались кривавим словом. Як звірі (Коцюб., II, 1955, 37).

2. Кусати один одного.

Там вороги всі так змішались, Стіснились, що уже кусались (Котл., І, 1952, 288);

Вони [циган і циганка] налітали одно на одного, бились грудьми, як роз’юшені півні, кусались і дряпались, як коти (Коцюб., І, 1955, 374).

3. тільки 3 ос., перен., жарт. Коштувати надто дорого.

— Ой хліб тепер кусається! Повіриш, у нас було колись стоги стоять, а сей год — три засторонкив клуні: хоч їж, хоч дивись!.. (Кос., Новели, 1962, 66);

// Бути недосяжним (про гроші).

Та щоб купити корову, не вистачало ще добрих сорок карбованців, а то й більше. Такі гроші кусалися. Вони були недосяжні (Донч., III, 1956, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кусатися — куса́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кусатися — (- бліх) КУСАТИ; (сваритися) гризтися; (- дорогу річ) дорого коштувати Словник синонімів Караванського
  3. кусатися — див. перечити Словник синонімів Вусика
  4. кусатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Мати звичку (схильність) кусати (у 1 знач.). || перен. Завдавати болю, образи; уражати. 2》 Кусати одне одного. 3》 тільки 3 ос., перен., жарт. Коштувати надто дорого. || Бути недосяжним (про гроші). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кусатися — КУСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Мати звичку (схильність) кусати, ранити зубами, дзьобом. – Ото, дурню, не лови. Знай, що шмелі кусаються (Панас Мирний); – Оце так! – вихопилось у Мар'яна Поляруша. – Гадюки в усьому світі кусаються (М. Словник української мови у 20 томах
  6. кусатися — ці́ни куса́ються на що. Що-небудь надто дорого коштує. Ціни на сільськогосподарську техніку кусаються (З газети); Груші були здорові і надто запашні, тому на ярмарку і ціни на них кусалися (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  7. кусатися — КУСА́ТИСЯ (мати звичку, схильність кусати), КУСА́ТИ. — А собаки ж у вас не кусаються? (П. Куліш); Мухи та комарі кусають до пори (приказка). КУСА́ТИСЯ (кусати один одного), ГРИ́ЗТИСЯ, Ї́СТИСЯ діал. — Док.: покуса́тися, погри́зтися. Словник синонімів української мови
  8. кусатися — Кусатися, -саюся, -єшся гл. Кусаться. А собаки ж у вас не кусаютсья? К. ЧР. Словник української мови Грінченка