1. Словник української мови у 20 томах

кутковий

КУТКОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до куто́к 3.

Зберуться часом куткові молодиці та баби, посідають на призьбі, почнуть гомоніти (С. Васильченко);

Від самісінького ранку до вечора кипить робота в Наделів; .. в найдальшій кутковій кімнаті, куди нікому чужому не дозволяється входити (В. Винниченко);

Увечері кутковий верховода Мусій Ступак незадоволений вийшов на вулицю (Л. Смілянський);

Вони всі гуртом напустилися на Андреучча, як куткові собаки на приблудного пса (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кутковий — куткови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кутковий — -а, -е. Прикм. до куток 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кутковий — КУТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до куто́к 3. Зберуться часом куткові молодиці та баби, посідають на призьбі, почнуть гомоніти (Вас., Вибр., 1954, 158); Увечері кутковий верховода Мусій Ступак незадоволений вийшов на вулицю (Сміл., Зустрічі, 1936, 33). Словник української мови в 11 томах