кутник
КУ́ТНИК, а, ч.
1. Інструмент для вимірювання і розмічання кутів.
До найпростіших вимірювальних інструментів належать: масштабна лінійка, кронциркуль, нутромір, кутники (з навч. літ.);
Розмітку деталей слід проводити за допомогою лінійки, кутника, кернера, розмічального штангенциркуля (з навч. літ.).
2. Те саме, що ку́тик 2.
Сталевий кутник використовують при будівництві практично будь-яких об'єктів: для зміцнення залізобетонних та металевих конструкцій, як жорстка арматура при створенні різних конструкцій (з навч. літ.);
Клієнт за поставлену продукцію розрахувався металевим кутником. Щоб накрити дах на м'ясокомбінаті, Рибченко виміняв його на покрівельне залізо (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кутник — ку́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кутник — -а, ч., тех. Інструмент для вимірювання і розмічення кутів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кутник — Різновид профілю; див. профіль. Універсальний словник-енциклопедія
- кутник — КУ́ТНИК, а, ч., техн. Інструмент для вимірювання і розмічення кутів. До найпростіших вимірювальних інструментів належать: масштабна лінійка, кронциркуль, нутромір, кутники (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 29). Словник української мови в 11 томах