1. Словник української мови в 11 томах

кутник

КУ́ТНИК, а, ч., техн. Інструмент для вимірювання і розмічення кутів.

До найпростіших вимірювальних інструментів належать: масштабна лінійка, кронциркуль, нутромір, кутники (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кутник — ку́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кутник — -а, ч., тех. Інструмент для вимірювання і розмічення кутів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кутник — КУ́ТНИК, а, ч. 1. Інструмент для вимірювання і розмічання кутів. До найпростіших вимірювальних інструментів належать: масштабна лінійка, кронциркуль, нутромір, кутники (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. кутник — Різновид профілю; див. профіль. Універсальний словник-енциклопедія