куфаєчка

КУФА́ЄЧКА, и, ж., розм.

Зменш.-пестл. до куфа́йка.

– Моя престарезна бабуся все сидить та плете вовняні куфаєчки для підкинутих знайд в “Яслах” (І. Нечуй-Левицький);

Як їх та куфаєчка гріла в холодному краї, то вона їм рідніша за все на світі (В. Медвідь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me