куфаєчка
КУФА́ЄЧКА, и, ж., розм.
Зменш.-пестл. до куфа́йка.
– Моя престарезна бабуся все сидить та плете вовняні куфаєчки для підкинутих знайд в “Яслах” (І. Нечуй-Левицький);
Як їх та куфаєчка гріла в холодному краї, то вона їм рідніша за все на світі (В. Медвідь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me