куферок
КУФЕ́РОК, рка, ч.
розм. Зменш. до ку́фер.
Постать похилилась, Куферок підняла, на пальці помахала І знов на панича, сміючись, поглядала (І. Франко);
На козлі коло візника лежав куферок подорожній (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куферок — Куферо́к: Куфе́рок: — чемодан, ящик; дерев'яна скринька для білизни, одягу тощо [VI] — скринька, чемодан [I] — чемодан, скринька [20] — чемодан, ящик [VII,X] — чемоданчик [22] — «Куферок» (з нім. Koffer через пол. kuferek) — це не «скринька, чемодан», а «сундучок». [MО,I] Словник з творів Івана Франка
- куферок — Куфе́рок. Зменш. до куфер. Ми говорили по- українськи, і це звернуло увагу аґента, котрий закликав залізничну варту, яка, незважаючи на мої протести, силоміць отворила наші куферки (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 83). Українська літературна мова на Буковині
- куферок — куфе́рок 1. → куфер ◊ замкнути куфе́рок вул. замовкнути (ст)|| = замкнути браму ◊ стули́ти куфе́рок = замкну́ти куфе́рок 2. вул. бомба (ст) ◊ куфе́рки скида́ти вул., військ. бомбити (ст) 3. валіза (Лучук) (ст)||гонк Лексикон львівський: поважно і на жарт