кухарка

КУХА́РКА, и, ж.

Жін. до ку́хар.

Тут же все присилають з базару самі продавці, а кухарка тільки ходить вибирати (Леся Українка);

Стара кухарка порається мовчки коло обіду, й тільки блискучі миски та каструлі дзвонять їй дрібно під руками (П. Козланюк);

Я беру на себе ще й обов'язки кухарки (Р. Федорів);

До пані Шьвєти підійшла молодша, але така ж повна кухарка і схотіла спробувати гуляшу з однієї тарілки (Любко Дереш);

Викликав майстра і, поки той відновлював рівновагу портрету, усіх замордував – і служницю Галю, що прибирала тут щодня, і кухарку Люду, що вона з кухні Новаковських не вилазила (Люко Дашвар).