кухарка
КУХА́РКА, и, ж. Жін. до ку́хар.
Тут же все присилають з базару самі продавці, а кухарка тільки ходить вибирати (Л. Укр., V, 1956, 385);
Стара кухарка порається мовчки коло обіду, й тільки блискучі миски та каструлі дзвонять їй дрібно під руками (Козл., Пов. і опов., 1949, 12).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кухарка — куха́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кухарка — -и, ж. Жін. до кухар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухарка — Куховарка, див. кулінар Словник чужослів Павло Штепа
- кухарка — КУХА́РКА, и, ж. Жін. до ку́хар. Тут же все присилають з базару самі продавці, а кухарка тільки ходить вибирати (Леся Українка); Стара кухарка порається мовчки коло обіду, й тільки блискучі миски та каструлі дзвонять їй дрібно під руками (П. Словник української мови у 20 томах