кухарський
КУ́ХАРСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до ку́хар і ку́харство.
То було диво з чуд кухарського майстерства [майстерності] (Панас Мирний);
Бумблякевич потрапив до царства кухарського начиння (Ю. Винничук);
Ми, до того ж, були цілком байдужі до кухарської справи, нас цікавив лише результат (О. Авраменко, В. Авраменко);
// Належний кухареві.
За мить десь із-за кущів вийшов .. паруб'яга у білому кухарському ковпаку на голові (О. Гончар);
До кімнати зайшов двометрового зросту сержант з великим кухарським тесаком (І. Роздобудько);
Він детально розповідав рецепт і свої кухарські таємниці, демонстрував ідеально наточені ножі, сушений базилік власного приготування, саморобні вурчестер чи табаско (Н. Сняданко);
// Такий, як у кухаря; виготовлений кухарем.
В його таки була думка смачно пообідати у батюшки, бо його сестра готувала зовсім-таки не кухарський обід: борщ та кашу з салом (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- кухарський — ку́харський прикметник Орфографічний словник української мови
- кухарський — -а, -е. Прикм. до кухар і кухарство. || Належний кухареві. || Такий, як у кухаря; виготовлений кухарем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухарський — Ку́харський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кухарський — КУ́ХАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ку́хар і ку́харство. То було диво з чуд кухарського майстерства (Мирний, III, 1954, 288); // Належний кухареві. За мить десь із-га кущів вийшов.. Словник української мови в 11 томах
- кухарський — Кухарський, -а, -е Поварской. Словник української мови Грінченка