кухарський

КУ́ХАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ку́хар і ку́харство.

То було диво з чуд кухарського майстерства (Мирний, III, 1954, 288);

// Належний кухареві.

За мить десь із-га кущів вийшов.. паруб’яга у білому кухарському ковпаку на голові (Гончар, Таврія, 1952, 169);

// Такий, як у кухаря; виготовлений кухарем.

В його таки була думка смачно пообідати у батюшки, бо його сестра готувала зовсім-таки не кухарський обід: борщ та кашу з салом (Н.-Лев., IV, 1956, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кухарський — ку́харський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кухарський — -а, -е. Прикм. до кухар і кухарство. || Належний кухареві. || Такий, як у кухаря; виготовлений кухарем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кухарський — КУ́ХАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ку́хар і ку́харство. То було диво з чуд кухарського майстерства [майстерності] (Панас Мирний); Бумблякевич потрапив до царства кухарського начиння (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. кухарський — Ку́харський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кухарський — Кухарський, -а, -е Поварской. Словник української мови Грінченка