кухарський
КУ́ХАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ку́хар і ку́харство.
То було диво з чуд кухарського майстерства (Мирний, III, 1954, 288);
// Належний кухареві.
За мить десь із-га кущів вийшов.. паруб’яга у білому кухарському ковпаку на голові (Гончар, Таврія, 1952, 169);
// Такий, як у кухаря; виготовлений кухарем.
В його таки була думка смачно пообідати у батюшки, бо його сестра готувала зовсім-таки не кухарський обід: борщ та кашу з салом (Н.-Лев., IV, 1956, 114).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кухарський — ку́харський прикметник Орфографічний словник української мови
- кухарський — -а, -е. Прикм. до кухар і кухарство. || Належний кухареві. || Такий, як у кухаря; виготовлений кухарем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухарський — КУ́ХАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ку́хар і ку́харство. То було диво з чуд кухарського майстерства [майстерності] (Панас Мирний); Бумблякевич потрапив до царства кухарського начиння (Ю. Словник української мови у 20 томах
- кухарський — Ку́харський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кухарський — Кухарський, -а, -е Поварской. Словник української мови Грінченка