кухарчук
КУХАРЧУ́К, а, ч. Хлопчик, який допомагає кухареві; хлопчик на кухні.
Управитель вчитися не дозволив і забрав Шевченка на панську кухню кухарчуком (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 11);
Лікар вийшов, а натомість прийшов кухарчук у високому білому ковпаку і приніс сніданок (Панч, Ерік.., 1950, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Кухарчук — Кухарчу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- кухарчук — -а, ч. Хлопчик, який допомагає кухареві; хлопчик на кухні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухарчук — КУХАРЧУ́К, а́, ч. Хлопчик, який допомагає кухареві. Лікар вийшов, а натомість прийшов кухарчук у високому білому ковпаку і приніс сніданок (П. Словник української мови у 20 томах
- кухарчук — Кухарчу́к, -ка́, -ко́ві, -ку́! -ки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кухарчук — Кухарчук, -ка м. = кухарча. Словник української мови Грінченка