кухарчук
КУХАРЧУ́К, а́, ч.
Хлопчик, який допомагає кухареві.
Лікар вийшов, а натомість прийшов кухарчук у високому білому ковпаку і приніс сніданок (П. Панч);
В їхньому вiцi вiн, капiтан, уже плавав кухарчуком на байдi, возив кавуни на Одесу, рано проходив школу життєвого гарту (О. Гончар);
Сусідні курені вже поснідали, кухарчуки скрипіли колодязними журавлями, мили казани, видзвонювали у них, мов у тулумбаси (Ю. Мушкетик);
Управитель вчитися не дозволив і забрав Шевченка на панську кухню кухарчуком (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Кухарчук — Кухарчу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- кухарчук — -а, ч. Хлопчик, який допомагає кухареві; хлопчик на кухні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухарчук — Кухарчу́к, -ка́, -ко́ві, -ку́! -ки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кухарчук — КУХАРЧУ́К, а, ч. Хлопчик, який допомагає кухареві; хлопчик на кухні. Управитель вчитися не дозволив і забрав Шевченка на панську кухню кухарчуком (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 11); Лікар вийшов, а натомість прийшов кухарчук у високому білому ковпаку і приніс сніданок (Панч, Ерік.., 1950, 21). Словник української мови в 11 томах
- кухарчук — Кухарчук, -ка м. = кухарча. Словник української мови Грінченка