кухарювання

КУХАРЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. кухарюва́ти.

– Хочеш вівсянки з молоком? – нарешті запитала вона. Кухарювання зайняло якусь хвильку, після чого вона поманила його рукою (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кухарювання — -я, с. Дія за знач. кухарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови