1. Словник української мови у 20 томах

куценький

КУЦЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до ку́ций 1, 2, 5.

От вона виступає, вбрана за фею-царицю, в фантастичному білому куценькому вбранні (І. Нечуй-Левицький);

Сей том розійшовся досить швидко і зробився тепер майже бібліографічною рідкістю, хоча видання, невважаючи на старанність, вийшло непоказне (дешевенький папір, дрібний друк у дві шпальти, куценька передмова) (І. Франко);

Ось цей школяр в куценькій сорочині, у тапочках, у штанях до колін (С. Голованівський);

Ленця стоїть там у своїй куценькій формі, на виду в цілого класу, злегка розгойдуючись на золотих оленячих ногах (О. Забужко);

Може б, ще більше всипали небораку, так на його щастя схопився зайчик; от Потоцький покинув Кондратовича і чкурнув за куценьким (О. Стороженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куценький — куце́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. куценький — див. короткий; низький Словник синонімів Вусика
  3. куценький — -а, -е. Пестл. до куций. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куценький — Куце́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. куценький — КУЦЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ку́ций. От вона виступає, вбрана за фею-царицю, в фантастичному білому куценькому вбранні (Н.-Лев., IV, 1956, 251); Сей том розійшовся досить швидко і зробився тепер майже бібліографічною рідкістю, хоча видання... Словник української мови в 11 томах
  6. куценький — Куций, -а, -е 1) Короткій, кургузый. Козаченьку чорноусий, чому в тебе жупан куций? Мет. 114. 2) Малорослый. Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як сороки. МВ. І. 112. Да й не був він куций, то б то на зріст малий. Г. Барв. 306. Куца баба. см. Словник української мови Грінченка