1. Словник української мови у 20 томах

кучерявчики

КУЧЕРЯ́ВЧИКИ, ів, мн. (одн. кучеря́вчик, а, ч.), рідко.

Те саме, що ку́черики.

У Марусі горіли матові щоки, на які дражливо спадали чорненькі кучерявчики (П. Панч);

Ориська, яка давно вже оперувала сумами, де нулів значно більше, ніж у тій, яку я попросив, махнула кучерявчиками на знак згоди (із журн.);

* Образно. Річка – наче дуже намерзле скло. Кучерявчиками хвиль .. вмурувалася (Г. Колісник);

// Має хвилястий вигляд; подібний на кучері.

Справжній споришець-кучерявчик стелиться в нас біля ніг – пробивсь, проріс крізь усю планету! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кучерявчики — див. волосся Словник синонімів Вусика
  2. кучерявчики — -ів, мн., рідко. Те саме, що кучерики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кучерявчики — КУЧЕРЯ́ВЧИКИ, ів, мн., рідко. Те саме, що ку́черики. Словник української мови в 11 томах