1. Словник української мови у 20 томах

кущастий

КУЩА́СТИЙ, а, е.

Те саме, що кущи́стий.

Решта слів десь загубилась у кущастій сивій бороді старого (Леся Українка);

Дядько Зозуля смiшно поворушив кущастими бровами (В. Винниченко);

Височіли буйні кущі жоржини, зарості якихось кущастих жовтих і фіолетових квітів (І. Сенченко);

У вогкому трав'янистому пониззі сумовито бовваніли старезні крислаті верби і кущаста лоза (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кущастий — куща́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кущастий — -а, -е. 1》 Те саме, що кущистий. 2》 перен. Який росте пучками (про волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кущастий — КУЩИ́СТИЙ (КУЩА́СТИЙ) (який росте кущем, кущами), КУЩУВА́ТИЙ, РУ́НИСТИЙ (про злаки й трави). Ряд за рядом у борозни ставали, як по шнурку, молоді деревця. Од поля кущиста жовта акація, далі — кленки та бересточки (П. Словник синонімів української мови
  4. кущастий — КУЩА́СТИЙ, а, е. 1. Те саме, що кущи́стий. Височіли буйні кущі жоржини, зарості якихось кущастих жовтих і фіолетових квітів (Сенч., На Бат. горі, 1960, 51). 2. перен. Який росте пучками (про волосся). Словник української мови в 11 томах