кущастий
КУЩИ́СТИЙ (КУЩА́СТИЙ) (який росте кущем, кущами), КУЩУВА́ТИЙ, РУ́НИСТИЙ (про злаки й трави). Ряд за рядом у борозни ставали, як по шнурку, молоді деревця. Од поля кущиста жовта акація, далі — кленки та бересточки (П. Оровецький); Височіли буйні кущі жоржини, зарості якихось кущастих жовтих і фіолетових квітів (І. Сенченко); Нелегко було вчорашнім хліборобам загонити великі саперні лопати в кущуватий, рутвяно-зелений, вкритий тумановою росою посів... (О. Гончар); З-під кущуватих чорних брів блискають сірі, холодні очі (П. Колесник); Мокрець — зілля рунисте (Словник Б. Грінченка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кущастий — куща́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- кущастий — -а, -е. 1》 Те саме, що кущистий. 2》 перен. Який росте пучками (про волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кущастий — КУЩА́СТИЙ, а, е. Те саме, що кущи́стий. Решта слів десь загубилась у кущастій сивій бороді старого (Леся Українка); Дядько Зозуля смiшно поворушив кущастими бровами (В. Словник української мови у 20 томах
- кущастий — КУЩА́СТИЙ, а, е. 1. Те саме, що кущи́стий. Височіли буйні кущі жоржини, зарості якихось кущастих жовтих і фіолетових квітів (Сенч., На Бат. горі, 1960, 51). 2. перен. Який росте пучками (про волосся). Словник української мови в 11 томах