кущистий
КУЩИ́СТИЙ, а, е.
1. Який росте кущем, кущами.
Ряд за рядом у борозни ставали, як по шнурку, молоді деревця. Од поля кущиста жовта акація, далі – кленки та бересточки (П. Оровецький);
В такому разі ті месопотамці, вочевидь, мали справу з кущистою пшеницею (Є. Доломан);
Бачив, як біля хутора росте сиза блекіть, сонна кущиста трава (В. Лис);
Насіння, висіяне таким способом [по одній насінині], дає міцні кущисті сходи і добрий урожай (з наук. літ.);
* Образно. Тріпоче небо голубом в кущистім лісовім надбрів'ї (В. Стус).
2. перен. Який росте пучками (про волосся).
Очі його карі .. двома хижими кібчиками линули з дубленого обличчя – й не могли зірватися з-під кущистого надбрів'я (Є. Гуцало);
Маленькі очі з-під кущистих брів дивилися насторожено і холодно (В. Дрозд).
Значення в інших словниках
- кущистий — кущи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- кущистий — -а, -е. Який росте кущем, кущами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кущистий — КУЩИ́СТИЙ (КУЩА́СТИЙ) (який росте кущем, кущами), КУЩУВА́ТИЙ, РУ́НИСТИЙ (про злаки й трави). Ряд за рядом у борозни ставали, як по шнурку, молоді деревця. Од поля кущиста жовта акація, далі — кленки та бересточки (П. Словник синонімів української мови
- кущистий — КУЩИ́СТИЙ, а, е. Який росте кущем, кущами. Ряд за рядом у борозни ставали, як по шнурку, молоді деревця. Од поля кущиста жовта акація, далі — кленки та бересточки (Оров., Зел. Словник української мови в 11 томах