кюве
КЮВЕ́, невідм., с., спец.
Сік, отриманий внаслідок перших трьох віджимань винограду на пресі і призначений для виробництва шампанських вин.
Проведено дослідження впливу терміну витримки на якість рожевого купажного кюве (з наук. літ.);
З нагоди свого сторіччя дім Piper-Heidsieck в 1885 році створює особливе, рідкісне кюве (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me