кюве

КЮВЕ́, невідм., с., спец.

Сік, отриманий внаслідок перших трьох віджимань винограду на пресі і призначений для виробництва шампанських вин.

Проведено дослідження впливу терміну витримки на якість рожевого купажного кюве (з наук. літ.);

З нагоди свого сторіччя дім Piper-Heidsieck в 1885 році створює особливе, рідкісне кюве (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me