кювета
КЮВЕ́ТА, и, ж.
Ванночка для обробки й промивання фотографічних та ін. пластинок та відбитків, а також травлення кліше.
Кювета з розчином кислоти, в якій лежала мідна дошка, погойдувалася в міцних руках (О. Ільченко);
Під час проявлення слід ритмічно, але не швидко погойдувати кювету або пінцетом пересувати фотопапір у проявнику (з наук. літ.);
Кювета скляна оптична призначена для фотометрування у фотометрах з кислотами, лугами і органічними розчинниками (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кювета — кюве́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кювета — -и, ж. Посудина, признач. для дослідження рідин або газів оптичними методами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кювета — КЮВЕ́ТА, и, ж. Ванночка для обробки й промивання фотографічних та ін. пластинок та відбитків. Кювета з розчином кислоти, в якій лежала мідна дошка, погойдувалася в міцних руках (Ільч. Словник української мови в 11 томах