кібер

КІ́БЕР, а, ч., розм.

1. Те саме, що кіберне́тик.

Зазвичай кiбери, що працювали на Збройнi Сили, вiдразу отримували звання капiтана-лейтенанта (О. Авраменко, В. Авраменко).

2. Те саме, що кі́борг 1.

Заборона людини – непорушний закон для кібера (М. Дашкієв);

Кібери допомогли нам сконструювати нових механтропів [роботів] для важкої праці (О. Бердник);

Імела підійшла до товстого скла перегородки маніпуляційної. Вона завмерла, мов закам'яніла, як це можуть робити лише кібери (О. Тесленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me