кібер
КІ́БЕР, а, ч., розм.
1. Те саме, що кіберне́тик.
Зазвичай кiбери, що працювали на Збройнi Сили, вiдразу отримували звання капiтана-лейтенанта (О. Авраменко, В. Авраменко).
2. Те саме, що кі́борг 1.
Заборона людини – непорушний закон для кібера (М. Дашкієв);
Кібери допомогли нам сконструювати нових механтропів [роботів] для важкої праці (О. Бердник);
Імела підійшла до товстого скла перегородки маніпуляційної. Вона завмерла, мов закам'яніла, як це можуть робити лише кібери (О. Тесленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me