кігтистий
КІГТИ́СТИЙ, КОГТИ́СТИЙ, а, е.
Який має довгі кігті (у 1 знач.); пазуристий.
Хвилинами чує хлопчик чиїсь скрадливі кроки, хтось невідомий і волохатий підкрадається ззаду з темряви й простягає зарослі, кігтисті руки (О. Донченко);
Ведмедиця підвелася на повен зріст і затупцювала, кумедно підіймаючи криві кігтисті лабети та погойдуючись з боку на бік (Ю. Логвин);
Лікар коротко блимнув на страннього – втомлений і байдужий був. Може, тому махнув кігтистою рукою й подався до возів (Валерій Шевчук);
* Образно. І знову голови тихо ховаються, по вулицях когтистий вітер із свистом стьобає застиглу нашорошену тишу (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кігтистий — кігти́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- кігтистий — -а, -е. Який має довгі кігті (у 1 знач.); пазуристий. Кігтистий птах. Кігтиста лапа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кігтистий — КІГТИ́СТИЙ, КІГТЯ́СТИЙ, ПАЗУРИ́СТИЙ. Кігтиста лапа; Сокіл сідав Томашеві на груди, довбав їх гачкуватим дзьобом і шматував пазуристими лапами (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
- кігтистий — КІГТИ́СТИЙ, а, е. Який має довгі кігті (у 1 знач.); пазуристий. Хвилинами чує хлопчик чиїсь скрадливі кроки, хтось невідомий і волохатий підкрадається ззаду з темряви й простягає зарослі, кігтисті руки (Донч., V, 1957, 122); Кігтистий птах; Кігтиста лапа. Словник української мови в 11 томах