1. Словник української мови у 20 томах

кігтик

КІ́ГТИК, а, ч.

Зменш. до кі́готь 1.

Миша була ще жива .. Лапки безпорадно сіпалися, шкрябали кігтиками землю (В. Владко);

Люди – чудернацькі створіння, вони постійно вбивають одне одного, тоді як ворони й кігтиком не зачеплять живої істоти (В. Шкляр);

Часом вона [кішечка] забувається і крізь сон випускає кігтики (С. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кігтик — кі́гтик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кігтик — -а, ч. Зменш. до кіготь 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кігтик — КІ́ГТИК, а, ч. Зменш. до кі́готь 1. Словник української мови в 11 томах