1. Словник української мови у 20 томах

кізельгур

КІЗЕЛЬГУ́Р, у, ч., геол.

Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; трепел.

До складу динамітів входять нітрогліцерин (15–90 %) із різними домішками – деревне борошно, кізельгур, а також нітроцелюлоза (з наук. літ.);

Кізельгур застосовують у будівництві й техніці для фільтрування й освітлення олій, вин і т. ін. (з наук.-попул. літ.);

Просочивши кізельгур нітрогліцерином, шведський інженер, учений і підприємець А. Нобель добув у 1867 р. динаміт (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кізельгур — кізельгу́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кізельгур — -у, ч. Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; застосовується в будівництві й техніці; трепел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кізельгур — ТРЕ́ПЕЛ геол. (гірська порода), КІЗЕЛЬГУ́Р. Словник синонімів української мови
  4. кізельгур — КІЗЕЛЬГУ́Р, у, ч. Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; застосовується в будівництві й техніці; трепел. Словник української мови в 11 томах